Ремни безопасности: кто платит, если пассажир не пристегнут?
По закону – водитель, который в любом случае несет ответственность за себя. Впрочем, пассажирам от гаишников тоже достанется. Рассмотрим все возможные ситуации на примерах "комментирует юрист Олег КАНДИБОЛОЦКИЙ".

* Водитель не пристегнут
- Составляется протокол и выписывается штраф в размере 500 руб. "КоАП", ст.12.6 – "Управление ТС водителем, не пристегнутым ремнем безопасности…"".

* Не пристегнут передний пассажир
- Штраф в размере 500 руб. оформляется на водителя "КоАП, ст.12.6 – "…перевозка пассажиров, не пристегнутых ремнями безопасности"".
- На пассажира оформляется протокол. Иногда при грубых нарушениях "например, пассажир попадается не первый раз" на него выписывается штраф в размере 100 руб. "КоАП, ст. 12, 29 ч.1 – "Нарушение… пассажиром правил дорожного движения".

* Не пристегнуты задние пассажиры
С 1 января 2008 года пристегиваться должны все!
- Штраф, опять же, оформляется на водителя – 500 руб.
- На пассажиров оформляются протоколы – сколько непристегнутых пассажиров, столько и протоколов "КоАП, ст. 12, 29 ч.1 – "Нарушение… пассажиром правил дорожного движения".
- Но штраф один на всех – то есть, сколько бы не было "нарушителей" "хоть один, хоть четверо" водитель платит только 500 руб.

* Пассажиров трое, а ремней два
До сих пор многие автомобили на заднем сиденье комплектуются двумя ремням, хотя посадочных мест – три.
- В такой ситуации пристегиваются два человека, третий делать этого не обязан "КоАП 12.6 – "…перевозка пассажиров, не пристегнутых ремнями безопасности, если конструкцией ТС они предусмотрены". А если не предусмотрены, то и спрашивать не с кого".

*Ремней на заднем сиденье нет совсем
Остались еще такие старенькие автомобили. Как быть задним пассажирам? А никак!
И водителю волноваться не стоит, штраф не оформят, потому что ремни безопасности не предусмотрены конструкцией автомобиля "КоАП ст.12.6 – см. выше".

PS Все по букве Закона

Поскольку к явной "спорности" ситуации добавляется стандартный прессинг - "ща права заберем, ща машину на штрафплощадку, у нас времени нет, а Вы потом разбирайтесь", - то это придает мне уверенности - развод!, поэтому начались споры типа:
"я должен забрать у Вас права, но Вам их в отделении вернут -- пожалуйста, выписывайте тимчасовый дозвил и, если есть основания - забирайте"
"вообще у меня есть показания пострадавшего и за создание авар. ситуации строго тут же штрафплощадка -- пожалуйста, составляйте протокол задержания авто, и если есть основания - забирайте"
"вот сейчас поедем в отделение, там Вам и разъяснят Вашу вину, там и документы оформят, а то у меня смена заканчивается, там и права вернут -- пожалуйста, если есть основания, составляйте протокол админзадержания и едем, только Ваше время и так рабочее, а мое - мое личное"
"вот пишите пояснення к протоколу, а я пока постанову выпишу -- а почему Вы уже постанову пишете, я ведь еще протокол не подписал? -- а какая разница? -- так мне нужна юр. помощь, я ходатайство подам -- и что? -- тогда Вы не будете рассматривать дело и решение примет суд -- о, да Вы, смотрю, знаете больше меня..."
Также было не принято (без объяснений) мое предложение поехать взглянуть на тормозной путь маршрутки.

Короче, поняли, что аварийку не приписать, но протокол уже начал заполняться...
Ради интереса спрашиваю, а что, обязательно протокол на неостановку на "стоп", может, за ремень? -- ну что ж Вы раньше молчали... -- а скажите, честно, у Вас что, план по штрафам? -- честно - у нас план по протоколам...

(Я тут все так детально расписываю, ибо замечал - ДАЙ обязательно психологически давит и запугивает, особенно если других аргументов нет. Опытные водители и форумчане это знают, а новичкам, думаю, будет полезно еще раз об этом прочитать. Т.е. как только что-то из вышеописанного почувствуете при спорной ситуации, знайте - Вас "давят" и, скорее всего, "разводят". Следовательно, чувствуете такое "давление" - будьте уверенней. Для собственной разрядки можно и "за жизнь" пару вопросов задать.)

Итак, доказ-в вины нет - против пояснений сразу удравшего водилы у меня в машине свидетели, видео нет, мы в нескольких кварталах от места нарушения, но спорить я не захотел, т.к. протокол уже пишется - чего ж теперь зря время терять - увидимся в суде.

В протоколе "аварийка" уже не упоминалась, просто что-то типа "не зупився на "стоп".
(Позже подумалось - мож, это ход такой: грузим на "аварийку", а потом "пожалеем" до "простого"?)

Но, не знаю уж почему, но в пояснениях я вместо должного "не нарушал, пояснення надам у суді" написал "максимально зменшив швидкість перед працюючим у режимі жовтого миготливого світлофором і був засліплений променями сонця, що заходило". Т.е. вопреки здравому смыслу, как бы не отрицал.

Иск в суд.

... мене було зупинено посадовою (службовою) особою..., який склав протокол.., згідно якого моє правопорушення полягає у невиконанні вимог знаків і дорожньої розмітки, зокрема не виконанні повної зупинки перед дорожнім знаком 2.2.., і виніс постанову...

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.

У м. Кіровоград я приїхав уперше, міста не знав, заблукав і заїхав не туди, де було потрібно і тому їхав не порушуючи ПДР, обережно, звіряючись з картою. Під'їжджаючи до означеного в протоколі перехрестя я помітив працюючий у режимі миготливого жовтого світла світлофор, зменшив швидкість і був короткочасно засліплений променями сонця, що заходило. Остання обставина позбавила мене можливості вчасно побачити знак 2.2, оскільки він знаходився високо над дорогою, але нижче знаку і в інші боки від перехрестя я встиг побачити, що на перехресті і прилеглих дорогах в зоні видимості не було транспортних засобів і пішоходів. Знак 2.2 я розгледів, лише коли під'їхав безпосередньо до нього, але, оскільки позаду мене з небезпечно малою дистанцією рухався інший автомобіль, я вирішив не робити екстрене гальмування, щоб уникнути створення аварійної ситуації і не зупинятись безпосередньо на перехресті, і, виконуючи вимоги п. 8.11 ПДР, проїхав перехрестя.
Згодом, аналізуючи цю ситуацію, я прийшов до висновку, що міг би її уникнути, якби заздалегідь був знайомий з місцевістю, з розташуванням головної та другорядної дороги на цьому перехресті (на в'їзді до міста траса Стрий-Знам'янка є другорядною дорогою) або якби вчасно перестроївся у потрібну смугу руху і обрав би швидкісний режим, ще менший від того, якого потрібно дотримуватись на даній ділянці дороги, але про жодну з цих обставин я не міг знати заздалегідь.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

Зі мною в автомобілі знаходились громадяни ХХХ та УУУ, які були свідками описаних подій і готові підтвердити їх у суді.

Інспектор ААА спілкувався коректно, але я, маючи невеликий досвід керування автомобілем, втомившись від дальньої дороги (виїхав ще о 3-й годині ночі) і, не маючи достатнього досвіду спілкування с працівниками ДАЇ в аналогічних ситуаціях, не зміг достатньо повно викласти інспектору обставини, що призвели до даної ситуації, що, на мою думку, не дало інспектору можливості дати правильну оцінку ситуації і правильно кваліфікувати мої дії.

При розгляді цієї справи прошу врахувати, згідно ст. 33 КУпАП, мою особу, а саме що раніше я не порушував ПДР.

Також прошу, згідно ст. 33 КУпАП, врахувати моє матеріальне становище - я зараз тимчасово не працюю, і у цю поїздку поїхав ... саме з метою покращити своє становище, - тому накладання на мене такого штрафу буде дуже тяжким покаранням.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ситуації, що склалася, я своїми діями не створив небезпеки чи інших перешкод дорожньому руху, навіть навпаки - зумів її уникнути, і очевидно, що я діяв без наміру навмисно або по необережності порушити ПДД, оскільки мої дії були спричинені короткочасним засліпленням, через яке я не побачив знак 2.2 вчасно. Таким чином, згідно ст. 247 КУпАП, у даній ситуації, за відсутності суб'єктивної складової правопорушення, не можна вважати, що воно мало місце. У найсуворішому варіанті можна розгладати ситуацію як малозначне правопорушення, тобто як дії, які хоч і містять ознаки правопорушення, але не нанесли й не могли нанести шкоди правовідносинам, були зроблені вимушено (вкрай мала дистанція до автомобіля позаду), викликані міркуваннями крайньої необхідності з метою уникнення гірших наслідків і більш значних збитків і адміністративна відповідальність за них не передбачена.

Щодо змісту заповнених інспектором документів, прошу звернути увагу, на те, що протокол заповнювався о 18 год. 40 хв., а розгляд справи інспектор призначив на 18 год. 25 хв., тобто на момент складання протоколу він вже прийняв рішення про ступінь моєї вини і визначив покарання. Крім того, що я таким чином був позбавлений будь-якої можливості в повній мірі викласти всі обставини справи, це ще порушило мої права згідно ст.59 Конституції України і ст. 268 КУпАП, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки я був позбавлений можливості скористатись послугами адвоката і надання необхідних характеризуючих та інших документів, також я був позбавлений можливості подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отримання юридичної допомоги і клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання. Також таке заповнення протоколу порушує "Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", затверджену наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 р, де сказано, що постанови про адміністративні правопорушення повинні виноситись з врахуванням вимог ст.ст. 258, 276, 278 КУпАП. Без урахування всіх обставин справи, цю постанову можна вважати складеною без дотримання вимог ст.ст. 33, 245, 278, 279, 280 КУпАП, згідно яких, однією з головних задач у веденні справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП (80732-10) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Від 23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП (80732-10) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП (80732-10), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП (80732-10). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол містить протиріччя, складений з порушенням законодавства і, згідно ч.3. ст.70 КАСУ не може бути визнаний доказом у справі, а оскільки він є головним і єдиним доказом у справі з боку Відповідача, то й винесена на його основі постанова не є законною.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 287, 288, 289 КпАП України і ст.ст. 5-7 Закону України „Про звернення громадян” і враховуючи, що дана подія справила на мене глибоке емоційне враження, що інспектор ААА провів зі мною детальну бесіду про безпеку дорожнього руху і чітко роз'яснив певні положення ПДР і КУпАП, але, на жаль, вже після складання протоколу і постанови, і, також беручи до уваги, що я зробив необхідні висновки щодо важливості чіткого дотримання ПДР і надалі, безперечно, буду уважнішим за кермом,

Прошу:
1.) Мої дії кваліфікувати щонайбільше як порушення п.п. 10.1, 10.3 ПДР, за які передбачена відповідальність згідно ст. 125 КУпАП;
2.) Згідно ст. 125 КУпАП обрати захід адміністративного стягнення у вигляді попередження (яке було виконане інсп. ААА у повному обсязі);
3.) Протокол 000 визнати таким, що складений з порушенням вимог законодавства;
4.) Постанову 111 скасувати за відсутністю у моїх діях складу означеного там правопорушення і зобов'язати відділення ДАЇ м. Кіровограда та АТІ УДАІ УМВС України в Кіровоградській області видалити відповідний запис з бази даних ДАЇ.;
5.) Завчасно сповістити мене про час і місце розгляду справи усіма вказаними у цьому позові засобами зв’язку.

Суд
Судья: это все понятно, но Вы нарушили?
Я: формально - да, но...
1. нарушение вынужденное, чтобы избежать худшего - столкновения с догонявшим;
2. нарушение не имело последствий;
3. инспектор не учел все обстоятельства, мои объяснения и мою особу;
Вызваный свидетель рассказал о том, какой я аккуратный водитель и что скорость я сбавлял, но полной остановки таки не было.
Судья: это все понятно, но если Вы нарушили, какой у меня повод отменить постанову?
Я про объективную и субъективную составляющие правонарушения, малозначимость, про отсутствие возражений и доказ-в (ст. 71) со стороны ответчика и т.п. (фактически то, что в позове).
Когда аргументы пошли "на второй круг"...
Судья: Какие просьбы к суду?
Я: Прошу удовлетворить мой иск полностью.

Постанова
Керуючись ст.ст. 160-163 КАСУ і на підставі 22, 293 КУАП звільнити від адмін. відповідальності, обмежитись усним зауваженням, постанову скасувати.

Итоги
1. Да, повезло. Адекватная судья.
Но с другой стороны... Барахтаться надо! Особенно когда все так не очевидно...
И еще - я вроде стал внимательнее высматривать знаки. Не из-за страха. Как-то для себя что ли...

Был на сертифицированной СТО, то там спец уклон есть с выдержкой определенного градуса наклона, на котором должен удерживать ручник.